Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 910/13836/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Вільгельм А.Д.; відповідача - Новак А.І.; третьої особи - Заєць О.В.;розглянувши касаційну скаргу Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постановуКиївського апеляційного господарського суду від13.05.2014у справі № 910/13836/13за позовомІнспекції архітектурно-будівельного контролю у місті КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк"прозобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Інспекція архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (далі - ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент") про зобов'язання привести до попереднього стану нежитловий майновий комплекс у пров. Червоноармійському, 14 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до поверхових планів БТІ виконаних станом на 11.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13836/13 за позовом Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ващенко Т.М.) від 21.01.2014 позов Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві задоволено. Суд зобов'язав ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" привести до попереднього стану нежитловий майновий комплекс у пров. Червоноармійському, 14 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до поверхових планів БТІ виконаних станом на 11.10.2010.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) від 13.05.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, Інспекція архітектурно-будівельного контролю у місті Києві подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2014.

У касаційній скарзі Інспекція архітектурно-будівельного контролю у місті Києві посилається на те, що наявність висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4864/11-15 від 10.06.2011, який покладено в основу постанови суду апеляційної інстанції, не спростовує встановлений Інспекцією факт самочинного будівництва та порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Скаржник вказує також на те, що сама по собі відсутність проекту будівництва свідчить про істотне відхилення вимог містобудівної документації та вихідних даних і недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому виконання будівельних робіт без затвердженого проекту є достатньою підставою для застосування положень ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 09.07.2014.

ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 - без змін.

В засіданні суду, призначеному на 09.07.2014 було оголошено перерву до 16.07.2014.

ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" також було подано додаткові пояснення, в яких товариство зазначає про відсутність підстав стверджувати про істотність порушень будівельних норм і правил. Окрім того, відповідач посилається на те, що Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не було надано доказів, що дії відповідача суперечать суспільним інтересам та не надано пояснень в чому саме полягають порушення прав інших осіб, а також на те, що відсутні підстави застосовувати ч. 7 ст. 376 ЦК України, а саме проводити перебудову реконструйованого приміщення.

В засіданні суду, призначеному на 16.07.2014 було оголошено перерву до 23.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірками дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проведеними Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виявлено, що ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" експлуатує об'єкт третьої категорії складності, а саме: нежитловий майновий комплекс під адміністративно-офісні приміщення, кафе (загальною площею 8 477,00 кв.м) у пров. Червоноармійському в Голосіївському районі міста Києва без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт з реконструкції, чим не виконує вимоги приписів Інспекції від 02.08.2012, що є порушенням п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірок Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було складено акти б/н від 14.05.2012, 01.08.2012, 29.11.2012, 11.04.2013, 11.06.2013 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Окрім того, постановами від 02.08.2012 № 118/12, № 119/12 та від 07.12.2012 № 215/12 на відповідача накладено штрафи за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Також на підставі згаданих актів Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було видано відповідачеві приписи від 24.05.2012, 02.08.2012, 11.04.2013 з вимогами усунути допущене правопорушення, припинити експлуатацію об'єкта, привести нежитловий майновий комплекс до попереднього стану (до реконструкції) відповідно до ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Разом з тим за результатами останньої перевірки актом б/н від 11.06.2013 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, встановлено, що позивачем не приведено нежитловий комплекс до попереднього стану (до реконструкції).

Предметом позову є матеріально-правова вимога Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" про зобов'язання товариства привести до попереднього стану нежитловий майновий комплекс у пров. Червоноармійському, 14 у Голосіївському районі міста Києва відповідно до поверхових планів БТІ виконаних станом на 11.10.2010.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив із того, що після здійснення реконструкції та збільшення площі об'єкту - майнового комплексу за адресою: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, відповідач здійснює його експлуатацію під адміністративно-офісні приміщення, кафе без прийняття в експлуатацію, чим вчинено істотне порушення будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки, передбачені ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходив із того, що припущення позивача, що дії відповідача можуть становити суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи має створена будівля належну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність, спростовуються висновком судової будівельно-технічної експертизи № 4864/11-15 від 10.06.2011.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо зобов'язання привести оскаржуваний нежитловий майновий комплекс до попереднього стану суперечить вимогам ч. 7 ст. 376 ЦК України, оскільки встановлено, що відповідач відмовився від вчинення будь-яких дій щодо приведення його до попереднього стану, тоді як питання щодо проведення відповідної перебудови або знесення (яким чином та у який спосіб) позивачем взагалі не з'ясовувалось та технічна можливість її здійснення позивачем не доведена.

Разом з тим, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності хоча б однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; при будівництві допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно із ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва в разі звернення до суду з позовом відповідного органу є або знесення такого будівництва або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає, зокрема, і відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, вирішуючи справи щодо самочинного будівництва, суди повинні зокрема перевіряти загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об'єкта нерухомості; наявність права на земельну ділянку, на якому ведеться нове будівництво, або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво, реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, а також червоних ліній, встановлених проектами планування; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об'єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів; дотримання прав і законних інтересів власників, землеволодільців, землекористувачів та орендарів.

Окрім того, при розгляді цієї категорії справ судам слід встановлювати не тільки заперечння власника чи користувача змелеьної ділянки, а й в чому та яким чином здійснення самочинного будівництва порушує права інших осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2009 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу відповідач придбав у ВАТ "Концерн "Фреш АП" нежитловий майновий комплекс загальною площею 4 447, 80 м.кв., що розташований у провулку Червоноармійському,14 у м. Києві.

Право власності на вказаний майновий комплекс було зареєстровано за відповідачем у Київському МБТІ 08.05.2009 за реєстровим № 843-з.

Згодом ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" (замовник) та ТОВ "Камбей" (підрядник) 07.12.2010 уклали договір підряду, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк проектно-вишукувальні роботи, монтажно-будівельні та оздоблювальні роботи, виконати інженерні комунікації та благоустрій територій майнового комплексу замовника, який розташований за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14.

В результаті проведених TOB "Камбей" дій, площа майнового комплексу збільшилась з 4447,80 м.кв. до 8477,00 кв.м.

Разом з тим, господарські суди не встановили, з будівель під якими літерами та з якою площею складався майновий комплекс на момент укладення договору купівлі-продажу та після виконання підрядних робіт ТОВ "Камбей", а також не встановили в результаті яких дій збільшилась площа майнового комплексу - в результаті нового будівництва чи реконструкції, і як наслідок не визначили характер спірних правовідносин та який правовий наслідок, передбачений ч. 7 ст. 376 ЦК України, має наступити в зв'язку з таким самочинним будівництвом.

Також судами не було перевірено чи порушує самочинне будівництво ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" права інших осіб, і якщо порушує, то в чому та яким чином.

При цьому, враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції, що вимога Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання привести оскаржуваний нежитловий майновий комплекс до попереднього стану суперечить вимогам ч. 7 ст. 376 ЦК України, на думку колегії суддів, зроблений без врахування фактичних обставин справи та підстав позову, зокрема судом не було враховано, що Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві підставою позову визначено істотне порушення відповідачем будівельних норм і правил.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.1115 ГПК України).

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 у справі № 910/13836/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.